|
Станом на 2024 рік, ядерну (атомну) зброю мають такі країни: Офіційні ядерні держави (визнані за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї — ДНЯЗ):США Росія Китай Франція Велика Британія
Неофіційні ядерні держави (не підписали або вийшли з ДНЯЗ, але мають ядерну зброю):Індія Пакистан Ізраїль (не підтверджує офіційно, але вважається, що має ядерний арсенал)
Особливий випадок:Північна Корея (КНДР) — вийшла з ДНЯЗ у 2003 році і провела кілька ядерних випробувань.
Усі інші країни або не мають ядерної зброї, або відмовились від неї (як Україна, Казахстан і Білорусь після розпаду СРСР). Пакистан - бідна країна. Як вона змогла її зробити?Насправді історія створення ядерної зброї Пакистаном доволі драматична й стратегічно важлива для розуміння геополітики. Як Пакистан зміг створити ядерну зброю:Мотивація — Індія:
Пакистан розпочав свою ядерну програму після поразки у війні з Індією в 1971 році (внаслідок якої з’явився Бангладеш). А в 1974 році Індія провела своє перше ядерне випробування, що ще більше підштовхнуло Пакистан створити власну зброю як "стримування". Наукові кадри — Абдул Кадір Хан:
Фізик-ядерник Абдул Кадір Хан, який працював у Європі, повернувся до Пакистану у 1975 році й фактично став "батьком пакистанської ядерної бомби". Він отримав доступ до технологій центрифуг збагачення урану (у тому числі незаконно скопійованих у західних компаній). Фінансування:
Хоча країна була (і залишається) економічно слабкою, держава виділяла великі кошти на оборонні потреби. Також існують припущення, що Пакистан отримував фінансову допомогу з боку Саудівської Аравії в обмін на потенційний "ядерний щит". Таємність і ізоляція:
Програма була суворо засекречена. Пакистан не підписав ДНЯЗ, а отже, не обмежував себе міжнародними угодами. Він також уникав міжнародного контролю. Ядерне випробування:
У 1998 році, через кілька тижнів після ядерних випробувань Індії, Пакистан здійснив свої перші випробування — серію з 6 вибухів у Балуїчистані.
Пакистан довів, що країна навіть з обмеженими ресурсами може розробити ядерну зброю, якщо має сильну політичну волю, науковий потенціал і стратегічну мотивацію. збагачення урану центрифугами лежить в основі створення ядерної зброї або ядерного палива. Ось коротко: 🔬 Що таке центрифуга збагачення урану?Це пристрій, який використовує відцентрову силу, щоб розділити два ізотопи урану: U-238 (основний, але не придатний для зброї) U-235 (рідкісний, потрібен для ядерної зброї або реакторів)
У природному урані тільки 0,7% — це U-235. Для зброї потрібно понад 90%, а для реакторів — близько 3–5%. Центрифуга обертається з величезною швидкістю (до 100 000 об/хв!), і завдяки цьому важчі молекули (U-238) відкидаються до стінок, а легші (U-235) збираються ближче до центру — потім їх поступово накопичують. 📏 Який розмір має центрифуга?Зазвичай висота — близько 1,5–2 метри, діаметр — 10–20 см Виглядає як вузький металевий циліндр Встановлюється вертикально, часто в підземних або захищених приміщеннях Для збагачення потрібна не одна, а сотні або навіть тисячі центрифуг, з'єднаних у "каскади"
👀 Чи можуть бути непомітними?Одна центрифуга — так, вона може бути прихована навіть у звичайній лабораторії або промисловому приміщенні. Але каскад (для реального збагачення) займає багато місця, потребує охолодження, електроенергії, контролю — і вже не є таким непомітним. Саме тому МАГАТЕ (міжнародна агенція з атомної енергії) стежить за такими об'єктами — виявити їх важко, але можливо.
Цікаво, що країни, як-от Іран, будують свої центрифуги під землею саме для того, щоб ускладнити виявлення із супутників або повітря. 
|
